Третій виїзд на рибалку видався для мене особливим... бо я нарешті купив ліцензію на ловлю риби

. Тепер я маю право не тільки дивитися і фотографувати, як ловлять інші...
На цей раз нас занесло на річку Трент, на 180 км на схід від Торонто

Їхали на 2 дні. Погода ясна, на вулиці +26... рибалка мала бути чудовою. Їхали, милувалися провінційними пейзажами ...

В якомусь селі побачили "гаражний розпродаж" (дуже популярна "тема"), коли люди виносять речі, які їм не потрібні і продають їх, іноді за дуже умовними цінами... Ми стали, покопирсалися трохи в тому мотлосі і поїхали далі.

Настрій в мене був - "бомба": я перед виїздом купив ліцензію на ловлю риби, мій товариш всіляко підливав масла у вогонь, розповідями про те, СКІЛЬКИ риби є в тому місці, куди ми їдемо і який бій ми їй влаштуємо... Десь на півдорозі ми зупинилися біля невеличкої річечки (Пігеон рівер).

Мій товарищ сказав, що непогано було б зловити форелі для доброї юшки, бо в цій річечці форель ніби є... Я, відверто кажучи здивувався, бо мені здалося, що форель, так запросто, в людному місці..???

Форель була! Але за рахунок того, що мілко, прозора вода і сонячно, то нам не вдалося спровокувати її на покльовку...
Залишившись без форелі на юшку, ми поїхали далі. Перетнувши міст через Трент рівер
, через 10 хвилин ми були на "базі торпедних катерів"...

Зупинилися ми на дачі товариша мого товариша...

. Перше, що мене здивувало, це те, що земельні ділянки мають вихід до води, тобто беріг у власності. Я запитав, а як же прості відпочивальники, що хочуть дістатися до води??? Виявляється, що для усіх охочих облаштовані спеціальні паркінги та кемпінги, куди можна пригнати свій катер і спустити на воду... розкласти палатку. А можна купити дачу... виявляється, що навіть острів купити можна... навпроти від "нашої" дачі, якраз продається (навіть зі свердловиною) за 390 тисяч КАД, але жоден сусід з протележного беріга не дає дозвіл на міст...
Закинувши снасті у човен ми виплили на місце лову...
Ми зупинилися в ширкій затоці, на перепаді глибини, де поичиналася трава
...
Сама бажана здобич був би судак, але нас попередили, що особливо розраховувати не варто, бо він ще на нересті...
Мішень №2 - Краппі

дуже смачна риба... З тих, що я бачив, то від 200 до 400 грамм, кажуть, що ловиться й більші... Також можна було розраховувати на блюгіла та щуку... Уся риба хижа, і ловиться тут, в принципі, на дуже просту снасть: силіконові приманки, на поплавочній оснастці, що анімуються посмикуванням вудилища...
Початок був багатообіцяючим: одне з перших закидань, і у мене перша в Канаді покльовка - блугіл.
Ще через пару хвилин мій товариш підсік щуку
...
Новачакам, як кажуть везе - я витягнув басса, якого довелося відпустити, бо сезон на нього розпочинається з кінця червня...

Так як ми знали, що "гідрометцентр" передав зміну погоди, то нас не здивувало, що на вечір кльов погіршився...
Переключившись з "силікону" на воблери, мені вдалося впіймати 3 щуки, іще одного басса і краппі.


Засмаживши краппі і блюгілів, ми поверчерали і лягли спати в "прєдвкушенії" ранішнього кльову...
... "гідрометцентр" попереджав, але ми не думали, що зранку буде такий дощ.
Ми спробували половити з берега, але результатів це не дало... Вихід один - здатися перед силами природи і їхати до дому, так як небо затягнуло серйозно.

.
По дорозі залишалося лише милуватися красою природи...
У нас ще була надія, що можемо зловити форель, якщо там не буде дощу. Наші надії справдились - погода дозволила вполювати "делікатеса". Із усіх різних приманок, форель вибрала муху... Мій товариш прилаштував її на поплавочну снать... і за годину вимучив три форелі.

Дана форель невеличких розмірів, але смачна... а мені вдалося вимучати пару рибин бейтфіша - риби, яку не беруть в їжу...

Хоч місце лову було поруч із трасою, але було достатньо дикуватим - чагарники, повалені дерева. Я раз за разом ловив себе на думці, що потрібно озирнутися, чи немає, раптом, якогось мешканця лісу за спиною...
.
Приїхавши додому, ми першим ділов взялися за приготування юшки із щучих голів і форелі...

. Юшка вийшла заліковою.