Полезно знать

[ash_vn]

У відповідності до ст. 6 Водного кодексу України (ВКУ) води або водні об’єкти (природні або створені штучно елементи довкілля, в якому зосереджуються води: море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт)є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.
Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.
У відповідності до п 7 ст. 9 ВКУ та п.3 ст.10 районні Ради, сільські, селищні, міські та районні у містах Ради можуть встановлювати правила загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу. Одночасно у відповідності до ст. 47 ВКУ загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. У разі Надання водних об’єктів в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду.
Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.
Якщо водокористувачем або відповідною Радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.
Згідно з ст. 3.1 Правил любительського і спортивного рибальства (ПЛіСР) любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природозаповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування (далі - лов) заборонені цими Правилами рибальства, а згідно ст. 4.1.1. Правил любительський лов риби, інших водних живих ресурсів ( за винятком : - дельфінів, тюленів, усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, камбали-калкан (в Чорному морі), вирезуба, кугума, шемаї (в Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного вусача (крім нижнього Дніпра), минька, всіх видів крабів, устриць та інших видів, занесених до Червоної книги України), в літній період, у строки від скресання криги і до льодоставу (за винятком забороненого нерестового періоду), дозволяється на водоймах загального користування - безкоштовно, з берега або човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку та спінінгом.

[bogdan.vinnitsa]

УВАГА! Орендар не має права забороняти любительське рибальство на водоймі

У зв’язку з численними зверненнями любителів-рибалок з питань де і як дозволено ловити рибу в Україні, через те, що в останні роки спостерігаються деякі непорозуміння з цього приводу між рибалками-любителям та орендарями окремих водойм, роз’яснюємо, що з питань використання водойм в Україні діє Koнституція України ст. 47 Водного кодексу України та постанова Кабінету Міністрів України № 1042/93.

У відповідності до цих законодавчих актів водні ресурси є об’єктами права власності українського народу, а права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією та законами України.Зокрема ст. 47 Водного кодексу України визначає, що загальне водокористування здійснюється громадянами України для задоволення їх потреб безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. У статті перелічені деякі основні потреби громадян, до яких входять купання, плавання на човнах, водопій тварин, любительське і спортивне рибальство.

Пункт 5 постанови визначає, що до любительського і спортивного рибальства належать способи ловлі риби без застосування обладнання для промислового вилову риби (сітки, неводи, ятері та ін.), а також обладнання, що заборонене для використання при ловлі риби в Україні як таке, що наносить шкоду популяції риби, екології водних об’єктів, завдає поранень (електроприлади для ловлі, прилади, що створюють ударні навантаження, та хімічні сполуки, що призводять до тимчасової недієздатності риби та негативно впливають на інші види водних організмів). До дозволених належать вудочки, донні вудочки, закиди та вудочки для лову плавом, спінінги та ін.

Разом з тим, постановою з метою більш ефективного використання водойм в Україні для збільшення запасів риби дозволяється оренда окремих водойм за рішеннями районних органів державної влади. При цьому встановлено, що оренда здійснюється тільки в межах законодавства України та виключно для розведення, відгодівлі і послідуючого вилову та реалізації тільки окремих видів риб, які виробляють рибозаводи в Україні. Для штучних водойм такими видами риб в Україні встановлені короп, товстолоб та білий амур. При цьому постановою визначається порядок і правила господарювання орендарями, зокрема щодо питань документальної звітності та відповідальності в разі нанесення шкоди.

Постановою не допускається будь-яка діяльність по будівництву на берегах різних причалів, будинків, складів, знищення очеретів у заплавах, додаткове підвищення чи пониження рівня води, встановлення сіток і т. ін.

Для здійснення контролю за використанням водойм за призначенням орендарі зобов’язуються вести відповідну документацію і фінансову звітність (кількість і види закупленого молодняка, кількість і терміни використання придбаних комбікормів, графіки годівлі риби, в т. ч. і в спеціальних тимчасових садках для молоді, книги обліку і графіки перевірок стану води, насичення води киснем, затверджений план вилову риби для реалізації). При цьому особливо наголошується, що орендар не має права вилову аборигенних видів риб у водоймі, а така риба підлягає після сортування виловленого обов’язковому поверненню до водойми, про що складається акт за участю представників державного органу влади, органу місцевого самоврядування. Нагадуємо, що до аборигенних видів риб належать всі види, що розмножуються у водоймі природним шляхом (карась, плотва, окунь, щука, плоскирка і ін.).

Орендар не має права забороняти любительське рибальство на водоймі. Категорично заборонено встановлювати та стягувати плату з рибалок-любителів, оскільки такі дії кваліфікуються чинним законодавством як здирництво і переслідуються законом в рамках Карного кодексу України

При цьому орендар має право попередити і контролювати, щоб виловлені види риб, які розводяться, були повернуті до водойми. При цьому до уваги може братися лише та риба, що відповідає середньоваговим показникам конкретного виду, що перебуває на відгодівлі. В якості прикладу: якщо виловлений короп має аналогічну вагу з усіма іншими, його слід вважати таким, що перебуває на відгодівлі, але якщо його вага різниться з тими, що відгодовуються, на кілограм чи дуже суттєво, то такий короп вважається перебуваючим у водоймі до моменту оренди і не може бути предметом спору стосовно власності орендаря.

Якщо в період рибалки виникають суперечки, то вони вирішуються у відповідності до законодавства, при тому виклики до водойми працівників чергової частини міліції покладаються на орендаря, а рибалка призупиняється тільки після складання протоколу про порушення вимог чинного законодавства однією із сторін, якщо таке здійснено риболовом-любителем. У разі необхідності суперечки вирішуються на загальних підставах у суді.

Автор: Головне управління Державного комітету України по водному господарству

[rybachok]

Я думаю, що цей ЗАГАЛЬНОВІДОМИЙ ФАКТ важко буде "відстояти" на практиці... Тому що, як правило в районах "орендою" займаються "власть імущі", де розмова ДУЖЕ КОРОТКА: "Вйо*уйте звідси, поки вам ноги не переламали..!"...
Та й киваючи в бік недобросовісних орендарів, не варто забувати про РЕАЛЬНУ ЖАДІБНІСТЬ рибалок... На жаль, СПОРТИВНЕ РИБОЛОВСТВО у нас сповідують не більше 10% рибалок... ... В минулому році, весною, декілька разів ловив на Цукерні, якось так виходило, що карась (ромір 300+) клював, як з кулемета, то деякі рибалки ледь пупа не понадривали, коли до транспорту від ставка пленталися: "А ШО? Я Ж ЗАПЛАТИВ 100ГРН, ТО Ж МАЮ ПРАВО!"...
Коли орендар перестане ОПРАВДАНО боятися рибалок-"спортсменів", тоді він без побоювань буде допускати на став усіх бажаючих... А в інакшому випадку весь бізнес КОТУ ПІД ХВІСТ...

[trigor]

Соглашусь с rybachok, только вот и без Закона бизнес начнет залазить коту под хвост, так как цена на рыбу, чтобы зарыбить с осени на следующий сезон, ой немаленькая будет, а народ у нас нынче богаче не становится. А до европейских правил ловли рыбы нам очень и очень далеко, мы народ совсем другой. Я не так уж и много работаю в даной сфере, но был у меня один и ЕДИНСТВЕННЫЙ случай, когда люди с Киева приехали отдыхать к нам. Порыбачили они и говорят: "Мы хотим пожарить рыбу, Вы могли бы взвесить наш улов, так как в билете написано, что рыбу жарить на костре можно после взвешивания (у нас лимит вылова 5 кг)?" Ну я думаю раз написано, то надо идти взвешивать. Улыбнулся, взвесил, поблагодарил их за сознательность, а в душе настолько чертовски было приятно, что есть еще люди, которые уважают чей-то труд и читают правила ловли, а не только Закон. Ведь всегда легко прийти на водоем согласно Закона, порыбачить, попить, поесть, а потом весь мусор и бутылки оставить на берегу (в лучшем случае), а зимой на льду, и не задумываясь, что это все кто-то убирает, запускает сюда рыбу, для того, чтобы он смог опять прийти на водоем порыбачить, попить, поесть....вот как-то так