Ось і вмене знайшовся час та сили начеркати щось на кшталт звіту.

Дуже вірно було сказано про те, що ми дуже вчасно виїхали і вчасно приїхали...А все дуже просто - драйвер спати зовсім не лягав… щоб не проспати...(ніхто так не похвалить як сам себе)

Отже о 3:00 рівно стартували від Бондівського "поместья", прихопивши Саню-Таню Ширяєвих та їхній рибальський "дріб'язок"...
На виїзді з Вінниці шукаю очима Кастафанів Кашкай. Натомісь, біля дороги притулився та розгублено мИгає аварійкою Кіа Акцент. Це таки Костянтин з коллегою і ми продовжуємо рух з "хвостом".

Запас у часі дав нам змогу зупинятися перед калабанями та шукати найлєпший шлях їх форсування. Зупинок було лише дві, та й ті пройшли майже без проблем.
З'їхавши до води, швиденько починаємо облаштування місць лову.Рясна роса вмить робить некомфортними кросівки та штани. На щастя маю запасні шорти, які в комплекті з чоботами від ОЗК надають дещо дурнуватого вигляду…Та ще й до того ж у мене вийшла чимала катавасія з розташуванням крісла та пікерів на підставках.

Але я таки її знайшов!!!

І навіть не одну, а дві! Одну в метрах 20, іншу – в 25-ти. Кормив обидві точки саморобною базою (тобто грамами 700 торішньої, але зовсім не зіпсованої). Коли закінчилась торішня, замішав свіжо приготованої (вночі, коли не спав…) для одного пікера, та придбаної напередодні на пробу MegaMix Червоний карась – для іншого. І, вважаю, вона таки добре відпрацювала свої 20 грн. Щоправда, і прикормка «нічного замісу» працювала з однаковою ефективністю. Практично кожне закидування обох пікерів закінчувалось покльовкою і з перемінним успіхом заведенням у підсак гарррного карррася. Повідки були 30 см діаметром 0,12, гачок Гамакатсу F31 №14. Після перебору різноманітних комбінацій насадок, виявив, що найкраще працює хробак+опариш або просто хробак.
Коротко….
Компанія. Просто су перова! З такими можна «йти у розвідку».
Дорога. Промайнула як мить. Та й погодка не підкачала.
Відпочинок. Рибалка – найкращий релаксант та антидепресант! Розморений сонцем навіть пару раз покуняв. За словами Бонда, поки я був у «обіймах Морфея», під самими ногами нахабна щука такі кульбіти видавала!


Кльов. Вважаю, був справедливо гарним.
Улов. Ніколи ще не ловив так багато (та ще й такої великої) білої риби. 8.05 кг – це дзвіночок про потребу придбати нормальний садок на зміну тому китайцеві, за міцність якого ч так переживав. В прилові пара мізинчикових та один на долоню окунців та коропчук грамів на 400.
Хочу ще туди! А ще потрібен новий садок та граблі з 20-ма метрами міцного мотузку (коридор в траві робити).
P.S.: писав би ще багато, але тра вміти вчасно зупинитись…