УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про Положення про Державну екологічну інспекцію України

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

Від 13 квітня 2011 року

№ 454/2011

 

П О Л О Ж Е Н Н Я

про Державну екологічну інспекцію України

 

1. Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі – Міністр).

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

2. Держекоінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України (далі – Міністерство), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України і Міністра, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Держекоінспекції України є:

 внесення Міністрові пропозицій щодо формування державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об’єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;

інші завдання, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

4. Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та подає їх Міністрові для погодження і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

2) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами – нерезидентами вимог:

а) законодавства про екологічну та радіаційну безпеку:

у процесі проведення наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровадження у виробництво відкриттів, винаходів, використання нової техніки, устаткування, технологій і систем, що імпортуються;

на військових (у тому числі іноземних держав у місцях їх базування на території України) і оборонних об’єктах, об’єктах органів Міністерства внутрішніх справ України, Державної пенітенціарної служби України, Служби безпеки України та Адміністрації Державної прикордонної служби України у місцях їх постійної дислокації, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів, проведення військових навчань, маневрів;

на пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів;

під час здійснення діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

під час здійснення операцій із металобрухтом, проведення екологічного контролю експортних партій брухту чорних та кольорових металів;

щодо додержання вимог висновків державної екологічної експертизи;

б) законодавства про використання та охорону земель щодо:

консервації деградованих і  малопродуктивних земель;

збереження водно-болотних угідь;

виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також щодо додержання режиму використання їх територій;

ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

в) законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо:

реалізації державних, цільових, міждержавних та регіональних програм з оздоровлення, використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів;

наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин;

права державної власності на води;

дотримання правил ведення водокористувачами первинного обліку кількості вод, що забираються із водних об’єктів і скидаються до них, та визначення якості води;

дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів;

здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню  водних об’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території;

виконання заходів з економного використання водних ресурсів;

використання вод (водних об’єктів) відповідно до цілей та умов їх надання;

здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів  щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення  скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар’єрні, дренажні води), баластних та лляльних вод;

здійснення робіт, пов’язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води;

дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію підприємств, споруд, інших об’єктів;

виконання заходів, пов’язаних із попередженням шкідливої дії води і ліквідацією її наслідків;

дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар’єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки – охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші);

якості та кількості скинутих у водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин;

використання, відтворення і охорони морського середовища і природних ресурсів внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та континентального шельфу України, додержання норм екологічної безпеки;

проведення навантажувально-розвантажувальних операцій у портах, портових пунктах та на рейдах;

дотримання суднами, кораблями та іншими плавучими засобами міжнародних конвенцій про запобігання забрудненню морського середовища;

обсягів використання водних ресурсів, їх обліку й достовірності звітних даних про обсяги використаної води;

г) законодавства про охорону атмосферного повітря щодо:

виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;

наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин;

забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;

додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб’єктами господарювання;

порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;

надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

д) законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо:

законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження й самосівів на площах, призначених під лісовідновлення;

раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів;

добування, здійснення побічного та супутнього спеціального лісокористування;

виконання комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві й лісах;

використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень;

заготовки деревини відповідно до затвердженого лісосічного фонду, в тому числі розрахункової лісосіки;

недопущення експлуатації нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних і інших об’єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів;

збереження корисної для лісу фауни;

е) законодавства щодо охорони, утримання і використання зелених насаджень;

є) законодавства про використання, охорону і відтворення рослинного світу;

ж) законодавства про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу щодо:

використання об’єктів тваринного світу;

регулювання чисельності диких тварин;

використання і відтворення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, занесених до Червоної книги України;

охорони тваринного світу на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України;

охорони середовища перебування, шляхів міграції, переселення, акліматизації і схрещування диких тварин;

ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного світу;

захисту диких тварин від жорстокого поводження;

дотримання права державної власності на тваринний світ;

з) законодавства щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними;

и) законодавства під час ведення мисливського господарства та полювання;

і) законодавства про збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження й використання екологічної мережі;

ї) законодавства про додержання режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

й) законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів щодо:

зариблення, здійснення контрольного вилову, акліматизації, рибництва, утримання і відтворення у неволі чи напіввільних умовах з комерційною та іншими цілями;

меліоративного вилову малоцінних і хижих видів риб, шкідливих водних організмів;

достовірності звітних даних про обсяги використання рибних та інших водних живих ресурсів;

охорони, використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України;

дотримання міжнародних договорів України в галузі регулювання риболовства;

штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах;

порядку та умов здійснення промислового, любительського, спортивного, наукового рибальства на водних об’єктах України;

забезпечення рибозахисними обладнаннями водозабірних споруд;

проведення рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем та вивчення технічного стану рибозахисного обладнання;

к) законодавства у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;

л) законодавства щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій зі шкідливими речовинами та сумішами;

м) законодавства про поводження з відходами щодо:

дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів;

складання і ведення реєстру об’єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів;

перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;

збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів;

ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів;

виконання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, при виробництві продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням;

недопущення змішування та захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія;

дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;

дотримання правил зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації, захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин, небезпечних речовин;

додержання вимог екологічної безпеки при транспортуванні, зберіганні, використанні, знешкодженні й похованні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;

своєчасності й повноти виконання заходів щодо захисту земель від засмічення відходами;

н) законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

о) Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори CITES у пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення;

3) складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом;

4) подає Міністрові пропозиції щодо: видачі, зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об’єктів рослинного і тваринного світу, в тому числі водних живих ресурсів, а також установлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища;

5) надає центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписи щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об’єктів рослинного і тваринного світу, в тому числі водних живих ресурсів, ліцензій на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища;

6) вносить у встановленому порядку центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів;

7) призначає громадських інспекторів з охорони довкілля та видає їм посвідчення, організовує їх роботу, надає їм методичну та практичну допомогу, вживає заходів до усунення виявлених недоліків і порушень в їх діяльності;

8) забезпечує інформування громадськості про реалізацію державної політики у відповідній сфері;

9) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Держекоінспекції України, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників таких підприємств, установ та організацій;

10) виконує у межах повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління;

11) формує державне замовлення на підготовку фахівців у відповідній сфері;

12) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

5. Держекоінспекція України з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Держекоінспекції України, її  територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;

2) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат Держекоінспекції України та на керівні посади в її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників апарату Держекоінспекції України, її територіальних органів;

3) контролює діяльність територіальних органів Держекоінспекції України;

4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держекоінспекції України, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів;

5) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних із діяльністю Держекоінспекції України, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

6) реалізовує у межах своїх повноважень державну політику у сфері охорони державної таємниці та інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави, здійснює в установленому порядку контроль за станом охорони та збереження такої інформації в Держекоінспекції України, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;

7) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

8) організовує ведення діловодства та архіву в апараті Держекоінспекції України відповідно до встановлених правил;

9) організовує у межах своїх повноважень наукову, науково-технічну, інвестиційну, інформаційну, видавничу діяльність, сприяє створенню і впровадженню сучасних інформаційних технологій та комп’ютерних мереж.

6. Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право:

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за їх згодою), працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;

2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб;

3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

5) проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов’язкові для виконання приписи, розпорядження;

6) зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити їх огляд, огляд знарядь добування об’єктів рослинного та тваринного світу 
(в тому числі водних живих ресурсів) в місцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації;

7) оглядати в пунктах пропуску через державний кордон, на митницях призначення та відправлення всі види автомобільних транспортних засобів у порядку, визначеному законодавством, з метою виявлення екологічно небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення в Україну вантажів;

8) перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва);

9) виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, грунтів, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих та морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об’єктах, що обстежуються, та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб’єктами господарювання;

10) здійснювати відповідно до законодавства фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання та розкриття порушень вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу;

11) вилучати в установленому порядку в осіб знаряддя добування об’єктів тваринного світу (в тому числі водних живих ресурсів), транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що є знаряддям добування об’єктів тваринного світу (в тому числі водних живих ресурсів), незаконно добуті природні ресурси і продукцію, що з них вироблена, а також відповідні документи (ліцензії, дозволи тощо);

12) розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред’являти претензії;

13) викликати громадян для одержання усних та письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу;

14) доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу, до органів внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України або виконавчих органів місцевих рад, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення правопорушення;

15) приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об’єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб’єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції;

16) опломбовувати приміщення, устаткування, апаратуру підприємств, установ, організацій та об’єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи тимчасове зупинення їх діяльності;

17) приймати рішення про відновлення діяльності підприємств, установ і організацій та експлуатацію об’єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи тимчасове зупинення  їх діяльності, після усунення всіх виявлених порушень;

18) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах;

19) передавати до прокуратури, органів досудового слідства та органів дізнання матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;

20) використовувати за погодженням із Міністерством внутрішніх справ України спеціальні транспортні засоби, які мають кольорографічне забарвлення та напис з емблемою;

21) виконувати в установленому порядку арбітражні вимірювання концентрацій забруднюючих речовин у контрольних пробах.

7. Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

8. Держекоінспекція України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами, організаціями.

9. Держекоінспекція України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує Голова Держекоінспекції України.

10. Держекоінспекцію України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України.

Голова Держекоінспекції України за посадою є Головним державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища.

Голова Держекоінспекції України:

1) очолює Держекоінспекцію України, здійснює керівництво її діяльністю;

2) забезпечує виконання Держекоінспекцією України та її територіальними органами Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства, доручень Міністра, скасовує рішення територіальних органів Держекоінспекції України;

3) вносить Міністрові пропозиції щодо формування державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розроблені Держекоінспекцією України з питань, що належать до її компетенції, проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Міністерства;

4) затверджує за погодженням із Міністром схвалені на засіданні колегії річний план роботи Держекоінспекції України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей її діяльності відповідно до визначених завдань;

5) звітує перед Міністром про виконання планів роботи Держекоінспекції України та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держекоінспекції України, її територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

6) вносить Міністрові пропозиції щодо кандидатур на посади своїх заступників;

7) затверджує за погодженням із Міністром структуру апарату Держекоінспекції України, затверджує положення про структурні підрозділи апарату Держекоінспекції України;

8) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держекоінспекції України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців та працівників апарату Держекоінспекції України;

9) вносить Міністрові пропозиції щодо утворення в межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держекоінспекції України і коштів, передбачених на її утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України територіальних органів Держекоінспекції України, які є юридичними особами, затверджує положення про них;

10) утворює в межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держекоінспекції України і коштів, передбачених на її утримання, ліквідовує, реорганізовує за погодженням з Міністром і Кабінетом Міністрів України територіальні органи як структурні підрозділи апарату Держекоінспекції України;

11) затверджує структуру та граничну чисельність працівників територіальних органів у межах граничної чисельності Держекоінспекції України, а також їх штатний розпис і кошторис;

12) призначає на посади за погодженням із Міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє за погодженням з Міністром з посад керівників територіальних органів Держекоінспекції України, призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром заступників керівників територіальних органів Держекоінспекції України;

13) затверджує розподіл обов’язків між своїми заступниками;

14) забезпечує взаємодію Держекоінспекції України із визначеним Міністром структурним підрозділом Міністерства, відповідальним за взаємодію з Держекоінспекцією України;

15) забезпечує дотримання встановленого Міністром порядку обміну інформацією між Міністерством та Держекоінспекцією України, вчасність її подання;

16) проводить особистий прийом громадян;

17) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Держекоінспекції України;

18) представляє в установленому порядку Держекоінспекцію України у відносинах з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;

19) дає у межах повноважень обов’язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держекоінспекції України та його територіальних органів доручення;

20) порушує в установленому порядку перед Міністром питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника та заступника Голови Держекоінспекції України, притягає до дисциплінарної відповідальності інших працівників Держекоінспекції України, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, які входять до сфери її управління, у разі неналежного виконання ними своїх обов’язків;

21) здійснює інші повноваження відповідно до законів та актів Президента України.

11. Голова Держекоінспекції України має двох заступників, у тому числі одного першого.

Перший заступник, заступник Голови Держекоінспекції України призначаються на посади Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі погоджених із Міністром пропозицій Голови Держекоінспекції України, та звільняються з посад Президентом України.

12. Перший заступник, заступник Голови Держекоінспекції України за посадою є відповідно першим заступником та заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища.

Посадові особи інспекторського складу – керівники структурних підрозділів Держекоінспекції України та їх заступники за посадою є старшими державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища, головні та провідні спеціалісти – державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища.

Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища, його заступники приймають рішення про обмеження та тимчасове зупинення діяльності підприємств, установ, організацій та експлуатацію об’єктів, за винятком суб’єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції, у разі порушення ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, надають дозволи на відновлення їх діяльності (експлуатації) після усунення допущених порушень.

13. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держекоінспекції України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Держекоінспекції України утворюється колегія у складі Голови Держекоінспекції України (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Держекоінспекції України за посадою, визначених Міністром посадових осіб Міністерства. У разі потреби до складу колегії Держекоінспекції України можуть входити керівники структурних підрозділів Держекоінспекції України, а також у встановленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Держекоінспекції України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держекоінспекції України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний і персональний склад, положення про них затверджуються Головою Держекоінспекції України.

14. Державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища наділяються відповідно до законодавства правом носіння форми встановленого зразка і вогнепальної зброї.

15. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держекоінспекції України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Держекоінспекції України затверджується Головою Держекоінспекції України за погодженням із Міністром.

Штатний розпис, кошторис Держекоінспекції України затверджуються Головою Держекоінспекції України за погодженням із Міністерством фінансів України.

Держекоінспекція України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, емблему, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

 

Глава Адміністрації Президента України                                    С.ЛЬОВОЧКІН

>

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.